Особливості спадкування за секретним заповітом

Відповідно до ст.1249 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК України) секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом.

Особливість секретного заповіту полягає у процедурі його посвідчення та подальшого оприлюднення.

Мета секретного заповіту - максимально захистити таємницю заповіту, а тому секретний заповіт дає можливість спадкодавцю виключити небезпеку того, що про його волю дізнаються треті особи і нотаріус.

Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.

Крім того, слід відмітити, що нотаріус повинен роз’яснити заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини. Адже, громадянин може помилитися і скласти заповіт юридично неграмотно, але це його волевиявлення, тому нотаріус повинен лише роз’яснити сутність заповіту, його види та основні правила посвідчення заповітів, щоб заповідач був здатен його написати правильно.

Секретний заповіт приймається нотаріусом на зберігання без складання опису. Заповіт передається в заклеєному конверті нотаріусові особисто заповідачем у обов’язковій присутності двох свідків. При цьому нотаріус зобов’язаний переконатися в тому, що особи, присутні в якості свідків при передачі закритого заповіту відповідають всім необхідним вимогам.

Приймаючи від заповідача конверт із закритим заповітом, нотаріус перевіряє його цілісність і те, що він дійсно є заклеєним. Заклеєний конверт із закритим заповітом у присутності одночасно нотаріуса та заповідача підписується обома свідками.

Проставлення свідками своїх підписів на заклеєному конверті, є основним доказом того, що зміст даного заповіту невідомо не тільки нотаріусу, але і свідкам.

Далі конверт, підписаний свідками, вкладається в їх присутності нотаріусом в інший конверт, на якому їм робиться посвідчувальний напис, скріплюється печаткою і в присутності заповідача поміщується  в інший конверт та опечатується.

Посвідчувальний напис на конверті може бути написана власноручно нотаріусом або здійснена ним з використанням технічних засобів або штампа нотаріуса. Не допускається виклад посвідчувального напису на окремому аркуші з наступним прикріпленням цього листа до конверта зберігання.

Незважаючи на те, що ст.1249 ЦК України визначає секретний заповіт як такий, що посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом, фактично в цьому випадку вчиняються дві нотаріальні дії - засвідчення підпису заповідача на конверті, в якому знаходиться секретний заповіт, та прийняття секретного заповіту на зберігання.

Особливість секретного заповіту полягає і в порядку його оголошення. За правилами ст.1250 ЦК України, одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

За правилами пункту 4 глави 3 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус у присутності заінтересованих осіб та двох свідків відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки.

У присутності зацікавлених осіб і свідків витягує його з конвертів, попутно перевіряючи цілісність пакетів. Потім нотаріус зачитує текст вголос, якщо в документі містяться які-небудь неясності або неточності, що стосуються останньої волі спадкодавця, то відбувається тлумачення заповіту. Що це таке? У самому широкому сенсі - це з'ясування істинної волі заповідача щодо майна, а також визначення і пояснення змісту слів і виразів в документі.

Право тлумачення заповіту належить спадкодавцю, нотаріусу і суду. Якщо нотаріус утруднюється зрозуміти сенс документа, або спадкоємці заперечують проти його інтерпретації останньої волі померлого, то справа йде до суду, який в свою чергу може залучити для тлумачення експертів і фахівців.

Найчастіше тлумачення застосовується для уточнення імені та прізвища спадкоємця. Досить часто зустрічаються помилки або описки в назвах вулиць та найменування майна, це є основною проблемою цього документу.

Таким чином, у секретного заповіту є як переваги, так і недоліки. Гідність даного виду заповіту - забезпечення його абсолютної таємниці, оскільки заповідач при вчиненні секретного заповіту не представляє іншим особам, у тому числі нотаріусу, можливості ознайомитися з його змістом. До недоліків можна віднести те, що, незважаючи на усні роз’яснення нотаріуса спадкодавцеві, заповіт може бути складений з порушенням норм законодавства, що спричинить його недійсність, тобто, остання воля померлого залишиться невиконаною, а до спадкування будуть покликані спадкоємці за законом.

 

 

 

 

Заступник начальника Головного

територіального управління юстиції

з питань державної реєстрації – начальник

Управління державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції                                            С.В. Нікітенко