Права громадян, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації»

 

Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право:

 

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

 

 

2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

 

 

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

 

 

4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;

 

 

5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

 

 

Згідно абзацом другим частини другої статті 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

 

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачі мають право робити виписки з документів чи їх копій, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо. 

 

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

 

 

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:

 

 

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

 

 

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

 

 

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

 

 

4) надання недостовірної або неповної інформації;

 

 

5) несвоєчасне надання інформації;

 

 

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

 

 

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.